Композитна сітка 100х100х3мм (склопластикова)

     Композитна сітка – це сучасний будівельний матеріал, виготовлений із композитної арматури (зі скловолокна, базальтового волокна або вуглепластику), який застосовується для армування бетонних, цегляних та інших конструкцій. Вона є ефективною альтернативою металевим сіткам, особливо у середовищах, схильних до корозії.

Характеристики композитної сітки

1. Матеріал:

   • Скловолокно (GFRP – Glass Fiber Reinforced Polymer).
   • Базальтове волокно (BFRP – Basalt Fiber Reinforced Polymer).

2. Структура:

   • Сітка складається з композитних прутів, з'єднаних спеціальним полімерним клеєм або механічним способом.
   • Осередки можуть бути квадратними, прямокутними або іншої форми.

3. Розміри осередків:

   • Найчастіше – від 50×50 мм до 200×200 мм.
   • Розмір залежить від вимог конкретного проекту.

4. Діаметр прутків:

   • Від 2 до 6 мм, залежно від типу сітки та її призначення.

Переваги композитної сітки

1. Стійкість до корозії:
   Не іржавіє навіть у агресивних середовищах (солоні ґрунти, волога, хімічно активні речовини).

2. Легка вага:
   Легша за металеву сітку, що спрощує транспортування і монтаж.

3. Висока міцність:
   Витримує значні навантаження на розрив та зсув.

4. Електро- і теплоізоляція:
   Не проводить електричний струм і має низьку теплопровідність, що робить її ідеальною для спеціальних об’єктів.

5. Екологічність:
   Не виділяє шкідливих речовин і є безпечною для навколишнього середовища.

6. Довговічність:
   Зберігає свої властивості десятиліттями без потреби у заміні.

Недоліки композитної сітки

1. Неможливість зварювання:
   На відміну від металевих сіток, композитну не можна з'єднувати за допомогою зварювання.

2. Відносна крихкість:
   Потребує обережності під час транспортування і монтажу.

3. Вища початкова вартість:
   Ціна за одиницю може бути вищою за металеву сітку, але довгострокові переваги компенсують витрати.

Сфери застосування композитної сітки

1. Будівництво:

   • Армування стяжки підлог.
   • Укріплення бетонних основ, фундаментів, монолітних перекриттів.
   • Зміцнення штукатурки для фасадів, внутрішніх стін та стель.

2. Дорожнє будівництво:

   • Укладання асфальту та бетонних доріг.
   • Укріплення дорожніх узбіч.

3. Гідротехнічні споруди:

   • Для об'єктів у зонах із підвищеною вологістю (водосховища, канали, дамби).

4. Цегляні та кам'яні конструкції:

   • Армування стін для підвищення їхньої міцності.

5. Теплиці та сільське господарство:

   • Для укріплення тепличних конструкцій або будівництва легких споруд.